PostHeaderIcon СПОВІДЬ ВЕЛИКОДНЯ 2020 РОКУ… ЧИ В ЧАСІ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ ОБОВЯЗКОВА?

Dostosuj rozmiar czcionki:

 

З наближенням Великодніх свят багато людей задумуються і запитують: чи слід обов'язково сповідатися, приступати до Таїнства покаяння та примирення перед Пасхою

Отож, Господь Бог, через свого Сина Ісуса Христа, нашого Спасителя, встановлюючи у спільноті Церкви свого роду МІНІСТЕРСТВО(від лат. ministerслуга)апостолів, єпископів і їх наступників, довірив їм людську ВЛАДУ У ЦЕРКВІ - МІСТИЧНОМУ ТІЛІ ХРИСТА в усьому світі. ( пор. 1 Кор 10:17; Кол 1:18; Еф. 1,22; 1 Кор. 12 та 13).

У зв’язку з тим, це «МІНІСТЕРСТВО» на чолі з святішим отцем Франциском, папою римським, св. Петром сьогоднішніх часів, під супроводом Святого Духа ПРОВАДИТЬ СПІЛЬНОТУ ЦЕРКВИ ДО СПАСІННЯ…

СПІЛЬНОТА ЦЕРКВИ ІСНУЄ ВЖЕ ПОНАД 2000 РОКІВ, НЕ ДЛЯ ТОГО ЩОБ МАТИ ТІЛЬКИ ЗДОРОВЯ”, “БЛАГОПОЛУЧЧЯ”, “УСПІХИ І СЛАВУв цьому дочасному, земному житті (хоча і це не виключається, якщо це служить всім братам і сестрам НЕБЕСНОГО ОТЦЯ)… Між іншими з ці дари здоров’я, здібності, час, сили і інші дари-таланти і саме життя є ДАРОМ ЯКИЙ МИ ОТРИМАЛИ ВІД БОГА В ОРЕНДУ, не на особисту ПРИВАТНУ ВЛАСНІСТЬ, але щоб ми використовували ці дочасні дари у службі іншим людям, братів і сестер… Якщо дійсно віримо, що БОГ Є ДЛЯ ВСІХ НАС «НАШ ОТЕЦЬ НЕБЕСНИЙ».

Ось такий намір Господа Бога…

Про це нас усвідомлює вже дві тисячі років ІСУС ХРИСТОС, коли вчить молитву просить звертитися до БОГА словами «ОТЧЕ НАШ!!!».

А в Традиції Церкви, в науці катехізису Католицької Церкви, Кодексі Канонічного Права та Церковних Заповідях (а думало над тим, переосмислювало, молилось і медитувало не одні покоління мудрих і святих людей Церкви Христової) ВІДНОСНОСЯЧИСЬ І ДО ЦЬОГО ПИТАННЯ ПРО СПОВІДЬ…

Отож на питання:

«ЧИ В ЧАСІ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ ОБОВ'ЯЗКОВА СПОВІДЬ ВЕЛИКОДНЯ?»

- Люб’язно подаю не мої особисті пропозиції, аргументи чи спекуляції, але вчення Церкви, її «Міністерства»,

З КАТЕХИЗМУ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

II. ЦЕРКОВНІ ЗАПОВІДІ

2041 Церковні заповіді містяться в тій лінії морального життя, яке пов'язане з літургійним

життям і живиться ним. Обов'язковий характер цих позитивних законів, виданих пастирською владою, має на меті забезпечити вірним необхідний мінімум духу молитви та морального зусилля у зростанні любові до Бога і до ближнього:

2042 Перша заповідь («Брати участь у Службі Божій у неділю та писані свята і стримуватись від тяжких робіт) вимагає освячувати день, у який поминається Воскресіння Господнє, й літургійні свята на честь таїнств Господніх, Богородиці і святих, передусім беручи участь у Євхаристійній відправі, на яку збирається християнська спільнота, і відпочиваючи від тих робіт І тих справ, які могли б перешкодити такому освяченню цих днів (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 1249-1251; Зібрання канонів Східних Церков, кан. 880, § 3. 881, §§ 1.2. 4.).

Друга заповідь («Від гріхів принаймні раз на рік сповідатися») забезпечує приготування до Євхаристії через прийняття таїнства Примирення, яка продовжує діло навернення і прощення, розпочате в Хрещенні (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 989; Зібрання канонів Східних Церков, Зібрання канонів Східних Церков, кан. 719.).

Третя заповідь («Принаймні раз на рік, у великодній час причащатися») визначає мінімум у прийнятті Тіла і Крові Господа у зв’язку з Великодніми святами - джерелом і центром християнської літургії (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 920; Зібрання канонів Східних Церков, кан. 708; 881, § 3.).

2043 Четверта заповідь («В установлені Церквою дні стримуватися від м'яса і зберігати піст») визначає час аскези і покаяння, які готують нас до літургійних свят; вони допомагають нам опанувати наші пристрасті і здобувати свободу серця (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 1246-1248; Зібрання канонів Східних Церков, кан. 882.).

П'ята заповідь («Допомагати в потребах Церкви») наголошує, що вірні зобов'язані допомагати Церкві в матеріальних потребах згідно зі своїми можливостями (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 222; Зібрання канонів Східних Церков, кан. 25; пор. Кодекс канонічного права, кан. 455.).

ОТЖЕ з вище сказаного слідують принаймні такі висновки і наслідки:

Церква зобов'язує вірних брати участь у неділю та свята в Божественній Літургії та приймати Євхаристію не рідше одного разу на рік, якщо це можливо під час великоднього часу ( це дні Великого посту і Великодній час до Свята Зіслання Святого Духа) після особистої підготовки до цього Таїнства Примирення. Церква також настійно рекомендує вірним приймати Святу Євхаристію в неділю та державні свята, або ще частіше, навіть щодня ", - йдеться у 2042 п. Катехизису Католицької Церкви.

У свою чергу, Кодекс Канонічного Закону зазначає, що «кожен вірний, отримавши святу Євхаристію вперше, зобов’язаний приймати її не рідше одного разу на рік» (пункт 1 КПК 920), тоді як Церковні заповіді точно визначають прийняття Євхаристії до Великодня як зобов’язання - «Кожен вірний він зобов’язаний приймати Святе Причастя не рідше одного разу на рік ». Сповідь, однак, слід розпочинати не рідше одного разу на рік - "Кожен вірний зобов'язаний сповідати свої гріхи хоча б раз на рік". Тут не йдеться про конкретний період літургійного року, але закономірно поєднувати прийняття Святого Причастя на Великдень із Сповіддю у період, що передував Воскресінню Господньому, тобто Великому посту.

Святе Причастя отримували раз на рік - бажано під час Великодня - і сповідь, що передувала йому, є обов'язком, своєрідним мінімальним планом. Однак католик завжди повинен бути готовий прийняти Євхаристію - він повинен залишатися в стані освячувальної благодаті і, таким чином, уникати гріхів, особливо серйозних.

На сьогоднішній тяжкий час пандемії коронавірусу, час перевірки і досвідчень нашої віри Церква ( а це «МИ» всі разом з «МІНІСТЕРСТВОМ» становимо « ЦЕРКВУ – МІСТИЧНЕ ТІЛО ХРИСТА») заохочує нас, щоб часто використовувати прихильність, яку Ісус Христос хоче дати нам у Найсвятіших Таїнствах...

Від так, очищення своєї душі у Таїнстві покаяння та примирення та Святе Причастя, це найкращий спосіб, щоб у спокої серця, користаючи з рекомендацій державної влади змінити своє життя і навернутися на шлях Євангелія,

Адже сам Ісус Христос, котрий пережив ПАСХУ, перехід із смерті до життя, нас запевняє і гарантує своїми словами, своїм життям, СМЕРТЮ і ВОСКРЕСІННЯМ:

« Хто приймає тіло Моє і п'є кров Мою, в Мені перебуває, і Я в ньому» (Ів. 6:51-56).

НЕХАЙ ЦЕЙ ЧАС КАРАНТИНУ ВО ІСТИНУ СТАНЕТЬСЯ ДЛЯ НАС

ЧАСОМ ПЕРЕБУВАННЯ В НАС ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА!

Щоб «Він в мені перебував, і я в Ньому»

БО, ЯКЩО БОГ З НАМИ, ТО ХТО ПРОТИ НАС ? !!!

НЕХАЙ ЦЕЙ ЧАС ПРИГОТУВАННЯ ПАСХИ БУДЕ ДЛЯ НАС БЛАГОСЛОВЕННИМ!

PS. З любові до ближнього

щиро і усилено просимо всіх наших парафіян і мешканців Золочева,

котрі повернулися з заробітків з за кордону до своїх родин, домівок,

перебувати в так званій «ІЗОЛЯЦІЇ» принаймі 14 днів


МОЖЛИВІСТЬ СПОВІДІ В КОСТЕЛІ Є КОЖНОГО ДНЯ РАНО І ВЕЧОМ

ПЕРЕД СВ. МЕСОЮ

/не більше 10 осіб/


До участі у св. Месі в неділю і будні дні тижня

порібно записуватися в закристіі

/по 10 осіб/

З А П Р О Ш У Є М О !

З повагою і пам’яттю в молитві

Кс. Михайло Голдович

Настоятель парафії

 

 

Komentarze/коментарі: